Абсолютні протипоказання до імплантації
При деяких захворюваннях та ситуаціях імплантацію зубів проводити не можна. Це абсолютні протипоказання, за яких вживлення штучного кореня в щелепу може бути небезпечним. У таких випадках імплантація відкладається (якщо це можливо) або пацієнту пропонують альтернативні варіанти відновлення зубного ряду, наприклад, знімне або незнімне протезування.
- Гострі інфекційні захворювання. До таких відносять гостру фазу ВІЛ-інфекції, туберкульоз у активній фазі, гострі форми вірусних гепатитів, бактеріальних та інших інфекцій. При таких захворюваннях імплантація може призвести до поширення інфекції, погіршення загального стану здоров’я та зниження здатності організму до загоєння ран після операції з імплантації. У такому разі (якщо це можливо) пацієнту рекомендують відкласти імплантацію.
- Тяжкі форми діабету. Високий рівень цукру в крові суттєво уповільнює процеси загоєння, збільшує ризик інфекцій, а також погіршує прогнози щодо успішної інтеграції імплантату в кістку через порушення обмінних процесів в організмі. Примітно, що сьогодні неконтрольовані форми цукрового діабету трапляються дуже рідко, оскільки сучасні способи контролю за рівнем глюкози в крові досить ефективні. Тому пацієнтам з діабетом дуже рідко відмовляють у імплантації.
- Захворювання крові, включно із лейкемією та анемією. Порушення згортання крові та інші патології можуть збільшити ризик кровотеч під час та після операції, а також негативно вплинути на процес загоєння.
- Деякі аутоімунні захворювання. До прикладу, це системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит та інші. За таких патологій уповільнюється процес загоєння. Крім того, аутоімунні процеси підвищують ризик відторгнення імпланта.
- Тяжкі форми остеопорозу. Це захворювання характеризується зниженням щільності кісткової тканини. Це суттєво знижує ефективність приживлення імпланту, оскільки при остеопорозі порушується процес остеоінтеграції (зрощення кістки з імплантом).
- Деякі психічні захворювання. Неконтрольовані психічні розлади можуть стати перешкодою для адекватного післяопераційного догляду та дотримання рекомендацій лікаря, що є важливим для успішної імплантації. Крім того, важливо, щоб і в стоматологічному кабінеті пацієнт поводився адекватно. Якщо з цим є проблеми, то лікар пропонує альтернативний варіант відновлення втраченого зуба (зубів).
- Лікування онкозахворювань. Якщо пацієнт перебуває на стадії активної терапії ракових захворювань, імплантацію слід відкласти. Зокрема, опромінення та хіміотерапія може негативно позначитися на кровопостачанні та здатності кісткової тканини до регенерації, що збільшує ризик відторгнення імпланту та ураження кісткової тканини.
Кожне з цих абсолютних протипоказань потребує індивідуального підходу та ретельного обговорення з фахівцем. Пам’ятайте, що безпека пацієнта завжди повинна залишатися на першому місці, тому першочергове завдання для лікаря — не нашкодити. Якщо ця вимога виконується, тоді вже можна приступати до планування імплантації.
Відносні протипоказання
Відносні протипоказання до імплантації зубів відрізняються від абсолютних тим, що вони не завжди є прямою забороною до проведення процедури. Такі протипоказання називаються відносними, тому що їх наявність не завжди перешкоджає проведенню процедури, а скоріше вказує на необхідність спеціальної підготовки або попереднього лікування (наприклад, запальні захворювання ротової порожнини).
- Куріння. Сигаретний дим погіршує кровопостачання та сприяє розвитку запальних процесів у тканинах порожнини рота, що уповільнює процеси загоєння та збільшує ризик відторгнення імпланта. Лікарі рекомендують знизити кількість сигарет, що викурюються, а краще — повністю відмовитися від куріння перед імплантацією і в період відновлення.
- Недостатній обсяг кісткової тканини. Пацієнтам з атрофією кісткової тканини щелепи може знадобитися попередня аугментація (нарощування кістки). Це необхідно для того, щоб забезпечити надійну опору для імплантату. Без цього імплант може бути нестабільним, що збільшує ризик втрати.
- Вагітність. У період вагітності краще відкласти імплантацію через гормональні зміни в організмі жінки, а також ряд інших особливостей, які можуть вплинути на процес загоєння.
- Деякі хронічні захворювання. Наприклад, це цукровий діабет, гіпертонія та інші. За наявності таких захворювань пацієнту потрібно проконсультуватися зі своїм лікарем. Вкрай важливо тримати хронічні захворювання під контролем (наприклад, підтримувати нормальний рівень цукру, артеріального тиску тощо).
- Прийом деяких видів ліків. Деякі препарати (наприклад, яких призначають при порушенні згортання крові або імунних патологіях) можуть погіршити прогнози при імплантації. Такі питання потрібно обговорити з лікарем-імплантологом. У деяких випадках відміна ліків неможлива, і тоді пацієнту пропонують альтернативний варіант відновлення зубів (або імплантацію проводять з особливими запобіжними заходами).
Як і у випадку з абсолютними протипоказаннями, у цій ситуації лікар також керується принципом «не нашкодь». Рішення про проведення імплантації приймається після ретельної діагностики та оцінки можливих ризиків.
Вікові обмеження
Існують і вікові обмеження для імплантації зубів. Вони також обов’язково враховуються лікарями для забезпечення максимальної безпеки процедури. У дітей, підлітків та дорослих людей процеси загоєння та остеоінтеграції проходять по-різному. Наприклад, у дітей все ще формується кісткова система, у тому числі щелепи. Тому мінімальний вік для імплантації зазвичай пов’язаний із завершенням зростання кісткової тканини.
Процедуру можна рекомендувати особам, чиї щелепи повністю сформувалися. Як правило, це відбувається до кінця підліткового віку. Для дівчат цей вік може настати приблизно до 16-17 років, а для хлопчиків — до 18-21 року. Проведення імплантації до завершення формування кісткової тканини може призвести до непередбачуваних змін положення імплантату щодо інших зубів та кісткових структур, що надалі може вимагати додаткового втручання. Тому мінімальний вік, від якого можна проводити імплантацію — 18 років.
Для пацієнтів похилого віку верхньої вікової межі для імплантації, як правило, не існує. Рішення про можливість проведення процедури залежить від загального стану здоров’я, ніж від хронологічного віку. Важливими факторами є наявність хронічних захворювань, здатність організму до загоєння, стан кісткової тканини та можливість дотримання пацієнтом усіх необхідних рекомендацій щодо догляду за імплантом. У багатьох випадках літні пацієнти успішно проходять процедуру імплантації та насолоджуються перевагами імплантованих зубних протезів, які суттєво покращують якість їхнього життя.
