Імплантація зубів у похилому віці

У людей похилого віку, існують ті ж протипоказання до зубної імплантації, що і у молодих. Щоб встановити імпланти та штучні коронки необхідно провести обстеження, та виявити наявність загальних хвороб органів та систем. Якщо не виявлено таких проблем, як захворювання крові, імунні розлади, хвороби сполучної тканини та кістки або онкологія, то варіант імплантації зубних одиниць з наступною установкою протеза – можливий.

Після досягнення 65-річного віку багато людей стикаються з віковими змінами здоров’я, які впливають на процеси загоєння тканин після встановлення імпланту та коронки. Тому при плануванні цієї процедури важливо враховувати такі особливості:

1. Перед проведенням імплантації слід пройти обов’язкове повне обстеження здоров’я та стану ротової порожнини. У разі наявності хронічних захворювань (цукрового діабету, артеріальної гіпертензії або серцево-судинних захворювань) може знадобитися додаткова діагностика та консультація з лікарями.
2. У пацієнтів похилого віку ослаблена імунна система, за рахунок чого збільшується ризик запальних процесів після вживлення імпланту і встановлення коронки. Тому необхідно провести профілактику запалень та забезпечити правильну гігієну у післяопераційний період.
3. При тривалій відсутності зубів у пацієнтів може спостерігатись зменшення обсягу кісткових тканин, що ускладнює процес одноетапної імплантації. В даному випадку потрібно нарощування кістки або застосування дрібніших імплантів.
4. Вік сам собою не є протипоказанням для імплантації, проте лікарю слід брати до уваги всі складнощі, пов’язані з віком людини, як на підготовчому етапі, і у післяопераційний період.

У людей похилого віку процес встановлення титанового кореня та його приживлення може бути менш ефективним порівняно з молодими пацієнтами. Тому при плануванні імплантації слід враховувати такі захворювання:

1. Пародонтоз, який підвищує небезпеку інфікування, відторгнення імплантатів та оголення штифту. Щоб зменшити ризики, потрібне попереднє лікування тканин пародонту.
2. Хронічні хвороби, які погіршують живлення кісткових тканин та приживлення імпланту. У таких випадках може знадобитися консультація вузьких спеціалістів.
3. Погана гігієна, яка підвищує ризик інфікування тканин. Цю проблему можна вирішити, дотримуючись докладних інструкцій стоматолога.
4. Проблеми зі згортанням крові, такі як прискорене тромбоутворення або уповільнене згортання. Ці фактори ускладнюють процедуру, але їх можна контролювати за допомогою медикаментів.
5. Порушення сприйняття анестезії, яке поширене у пацієнтів у похилому віці. Вони чуйно реагують на болючі відчуття, що може ускладнити роботу імплантолога. Тому потрібний ретельний вибір анестетиків та седативних препаратів.
6. Діабет, оскільки рівень глюкози у крові впливає на приживаність імплантів. Пацієнтам з діабетом необхідно регулярно контролювати рівень цукру в крові.
7. Захворювання серця, які можуть впливати на вибір анестезії та підвищувати ризик погіршення стану пацієнта під час операції. У таких випадках потрібна попередня консультація кардіолога та проведення ЕКГ.
8. Хвороби щитовидної залози, оскільки гормональний дисбаланс може погіршити приживання імплантів. Перед імплантацією проводиться обстеження у ендокринолога.

Перед проведенням імплантації зубів потрібно проконсультуватися з імплантологом. Він проводить ретельний огляд ротової порожнини та оцінює поточний стан здоров’я пацієнта. Також дає направлення на проведення комп’ютерної томографії зубів та загальних аналізів.

На основі результатів діагностики стоматолог розробить план імплантації та підбере відповідний тип конструкції, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта. Також обов’язково проводиться лікування захворювань ясен чи зубів, і контролюються хронічні захворювання, якщо такі є.

Рекомендується використовувати швидкі та найменш інвазивні методики зубної імплантації для людей похилого віку, до них відносяться:

1. Одномоментна. Методика передбачає заміну натуральних зубів на штучні корені (імпланти) та коронки відразу після їх видалення. Імплант встановлюється безпосередньо у лунку, що залишилася після видалення зуба.
2. З моментальним навантаженням. Технологія дозволяє відновити як кілька зубів, так і цілий зубний ряд за 1-5 днів. Фіксація протезу на імпланти відбувається одразу після їх встановлення.
3. Міні-імплантація. У цьому випадку застосовуються тоненькі та невеликі зубні імпланти, які фіксуються у кістки менш травматичним методом. Однак варто відзначити, що міні-імплантати використовуються тільки як опора для протезу, що знімається, і мають обмежений термін служби. Метод є скоріше тимчасовим рішенням.

Після встановлення імпланта важливо суворо дотримуватися рекомендацій лікаря. Особливу увагу слід приділяти гігієні ротової порожнини, особливо в перші дні після операції, щоб запобігти можливому занесенню інфекції. Пацієнтам можуть бути призначені антибіотики для профілактики інфекцій, а болючі відчуття після імплантації зазвичай знімаються за допомогою анальгетиків.

Слід зазначити, що протипоказання до імплантації зубів пацієнтів у похилому віці переважно залежать від їхнього загального здоров’я, а не від віку. Важливим етапом імплантації зубів є проведення діагностики та ретельного обстеження всього організму.

Не варто побоюватися імплантації, оскільки це найефективніший метод заміщення втрачених зубів. Вік не є протипоказанням до встановлення імплантів. Зубна імплантація дозволяє відмовитися від знімного протезування та значно покращити якість життя.